Всі наші заводи постійно працюють над зниженням викидів вуглецю, прагнучи підвищити енергоефективність завдяки поліпшеній конструкції та теплоізоляції будівель, використанню енергоефективних технологій для процесу виробництва і, в кінцевому підсумку, пошуку джерел відновлюваної енергії на місцевому рівні.

Ці зусилля дали змогу на 72% знизити вуглецевий слід у період між 2005 та 2019 роками. Проте наша мета полягає в тому, щоб до 2025 року всі наші промислові об'єкти стали вуглецево нейтральними. Ми зробимо це, використовуючи технології, які найбільше підходять для кожного об'єкта: біометанізацію, сонячні панелі, біомасу, вітроенергетику і т.ін.

Ми продовжуватимемо оптимізувати використання енергії на виробничих потужностях та розподільчих центрах з метою домогтись до 2025 року споживання 100% енергії з відновлюваних джерел.

«Фабрика зі стійким виробництвом» — це фабрика, яка використовує відновлювані джерела енергії і є вуглецево нейтральною.

Garnier піддає переоцінці використання води на своїх об'єктах, щоб значно скоротити споживання води у виробництві. Вже впроваджено замкнений цикл споживання води на трьох фабриках, з обробленням та повторним використанням 100% води технологічного призначення (приміром, для очищення обладнання або охолодження). Для цих процесів нам більше не потрібна прісна вода.                                                                                                                                                                                 

Очищення та оборотне використання води високої якості у внутрішньому циклі дозволяє нам знизити споживання води та зменшити вплив фабрики на навколишнє середовище. Три наші фабрики із замкненим циклом споживання води лише у 2019 році заощадили проти 2018 року понад 8 мільйонів літрів води, що надихає чимало інших підприємств у світі.           

Понад 800 видів морських тварин зазнають ушкоджень від забруднення океану пластиком — чи то проковтнувши, чи то заплутавшись або отруївшись пластиковим сміттям. Це є причиною загибелі мільйонів морських птахів і ссавців, причому деякі види морських тварин перебувають на межі зникнення через забруднення океану пластиком. Потрапляння пластику в організм морських істот спричиняє проблеми зі здоров'ям, які поширюються всіма ланками харчового ланцюга на більших морських тварин і, зрештою, на людей, які вживають їх в їжу. Пластик в морях також забруднює океанічні води, знижуючи рівень кисню і позначаючись на виживанні морських тварин, зокрема, китів, дельфінів та пінгвінів. Птахи та сухопутні тварини гинуть, потрапляючи у пластикові тенета на узбережжях. Це створює загрозу для функціонування морських екосистем, а пливучі частки мікропластику токсично діють на всі живі істоти в океані.